Драгівський дошкільний навчальний заклад
 
Відомо навіть малюку, як добре жити в дитсадку. Прийшов - вітайся: «Добрий ранок!» Мий руки і куштуй сніданок. Немає часу на ниття, бо ждуть цікаві заняття: музичне, ліпка, малювання, ще й порахуємо старанно, розучим вірш, розкажем казку. Спіймати м'ячик? Та будь ласка! Що ще? На вулицю - гуляти, в рухливі ігри дружно грати. Ось «Гуси-гуси», «Коровай», «Автомобілі» - обирай. Обід. Поспати не забув.Так не помітно день минув!

Сторінка психолога

Практичний психолог

 

Красілинець Олеся Степанівна

 

Рекомендації практичного психолога 

Давайте правильно спілкуватися з дітьми

«Головна думка при спілкуванні: дитина – рівна нам людина. Так просто. Але визнання цього привертає душу дорослого і дає щастя дітям»
(С.Соловейчик)

 

                  Будь-який сильний тиск сприймається  дитиною, як примус і викликає «ефект бумеранга» - протидію. Що ж робити? Змініть стиль свого спілкування, а саме:

Починайте говорити з дитиною не з слова «ТИ» а з слова «Я»

 

                  Наприклад: «Ти повинен прибрати свої іграшки» замініть на «Мені не подобається, якщо іграшки розкидані».

 

                 На перший погляд різниці у висловлюваннях не має і ви все одно хочете щоб дитина прибрала іграшки за собою, але у відповідь на «ТИ» дитина ображається, відгороджується, а у відповідь на «Я» малюк намагається виправдати довіру дорослого і буде набагато ефективнішим тому, що воно  реалізує довіру і збереже в дитини добре самопочуття.

 

                Звернення з «Я» дає можливість дітям більше довідатися про нас дорослих. Часто ми відгороджуємося від дітей  панцирем «авторитету», що намагаємося удержати за будь-яку ціну. Іноді діти навіть дивуються, коли довідаються, що батько і мати щось відчувають!

 

                 Якщо ж ви відкриті і щирі у виявленні своїх почуттів, діти стають більш щирими у виявленні своїх. Вони  починають відчувати: дорослі їм довіряють і їм теж можна довіряти.

 

                  Висловлюйте своє почуття без наказу або догани,  залишайте  за дітьми можливість самим прийняти рішення. І тоді вони починають враховувати наші бажання і переживання.

 

                 Щоб  успішно зробити зауваження, яке дасть результат необхідно, щоб воно містило в собі три елементи:  

 

Безоцінний опис поводження дитини: «Якщо ти усюди розкидаєш речі…»

 

Вказівка на те яким чином поводження дитини заважає дорослим: … «я змушена піти в магазин».

 

Характеристика почуттів, що відчуває дорослий: «… мені не подобається брати на себе цей обов’язок».

 

                Якщо коротко, то правильне зауваження охоплює три моменти ситуації:

 

поводження дитини,

 

почуття дорослого,

 

наслідки поводження дитини для дорослих.

 

               Наступні речення допоможуть вам побудувати спілкування за даною схемою:

 

Якщо ти … (констатація вчинку дитини)

 

Я відчуваю … (констатація ваших переживань)

 

Тому що … ( констатація наслідків поводження дитини)

 

Радості і успіху вам дорогі батьки в дійсно людських  відносинах з дітьми!